Радикуліт: профілактика, лікування радикуліту

Як вилікувати радикуліт? Враховуючи хронічно-рецидивуючий характер цієї хвороби, повністю позбавитися від неї навряд чи можливо. Але от домогтися стійкої ремісії (затихання) і на багато місяців і років забути про радикуліті – цілком реально. Потрібно лише вчасно звернутися до фахівця – невропатолога або вертебролога, а потім виконувати отримані рекомендації.

Лікувати радикуліт можна кількома методами, серед яких:

медикаментозна терапія
фізіотерапевтичні та масажні процедури
лікувальна гімнастика
мануальна терапія, голковколювання
рецепти народної медицини

Медикаментозне лікування

Лікування радикуліту медикаментами має на увазі прийом всередину таблеток і капсул, внутрішньом’язові та внутрішньовенні уколи, а також зовнішнє застосування мазей і гелів. Основний упор робиться на місцевому використанні нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) та стероїдних гормонів. Для кращого ефекту ці засоби застосовують у поєднанні в різних лікарських формах. Наприклад, Диклофенак використовують в ін’єкціях і у вигляді мазі Диклак. Нурофен (містить ібупрофен) приймається всередину в таблетках і в сиропі, а також місцево у вигляді однойменного крему.

Для знеболення показаний прийом всередину і за допомогою ін’єкцій анальгетиків – анальгіну, ренальган, Дексалгіну. Але найкраще знімають біль при радикуліті паравертебральні блокади. При цьому місцевий анестетик (новокаїн, лідокаїн) вводиться в розташовані поруч з хребетним стовпом паравертебральні точки, на які проектуються виходять з спинномозкового каналу нервові корінці. Знеболюючі при радикуліті не впливають на причини хвороби і хід патологічного процесу. Але зняття болю усуває відчуття тривоги, страху і покращує якість життя пацієнта.

Відновити уражену хрящову тканину можна за допомогою хондропротекторів – хондроїтин сульфату, глюкозаміну, румалона. Ці ліки приймаються в таблетках, мазях і уколах курсом протягом тривалого часу. При радикуліті показана так звана відволікаюча терапія. Володіюча подразнюючою дією мазь або гель наноситься на шкіру, при цьому поліпшується місцевий кровотік, посилюються обмінні процеси в хрящовій тканині. У цьому зв’язку відмінний засіб від радикуліту – мазь Віпросал, Финалгон та інші препарати, виготовлені на основі Зміїного отрути.

Немедикаментозні методи

Немедикаментозні методи впливу на радикуліт (фізіотерапевтичні процедури і масаж) проводять в період між нападами захворювання, при загостренні вони протипоказані. Призначають ампліпупьс, фонофорез з гідрокортизоном, дарсонвалізацію, парафінолікування. Фізпороцедури підсилюють ефект від дії медикаментів – зменшується біль, розслабляються м’язи, посилюється кровотік в тканинах.

Масаж при радикуліті може проводитися одночасно з фізпроцедурами. Головне, щоб кількість масажних і фізіотерапевтичних процедур не перевищувало 3, інакше організм пацієнта буде відчувати велике навантаження. Найчастіше масаж проводиться в горизонтальному положенні пацієнта, який лежить на животі. Масажист плавними рухами у напрямку від осі хребта до периферії розтирає, розминає і погладжує м’язи спини, шиї та кінцівок. Деякі види масажу (гідромасаж, вібромасаж, вакуумний масаж) проводяться на спеціальних пристроях.

На відміну від масажу деякі елементи лікувальної фізкультури (ЛФК) при радикуліті можна проводити навіть у гострому періоді. У цей період проводиться лікування становищем. Таке лікування передбачає горизонтальне положення пацієнта на спині на напівжорсткої поверхні з піднятою головою і трохи зігнутими в колінах ногами. Ця поза – сама щадна при радикуліті.

У наступні дні, у міру затихання загострення, можна давати навантаження на нижні кінцівки – упиратися ними в яке або перешкода, піднімати й розгинати в колінах ноги. Потім обсяг рухів збільшується, лікувальну гімнастику можна здійснювати в положенні стоячи. При цьому навантаження дається на м’язи шиї, спини та попереку. Витягнення хребетного стовпа по осі можна домогтися за допомогою звичайного вису на перекладині. Важливо, щоб збільшення навантаження здійснювалося поступово. При погіршенні самопочуття, посиленні болю вправи слід припинити.

Домашнє лікування радикуліту

Лікувати радикуліт можна не тільки в лікувальному закладі, але і вдома. Лікування радикуліту в домашніх умовах припускає поряд з медикаментами рецепти народної медицини. Найпоширеніший з них – сухе тепло. Підігріту (але негарячу) кухонну сіль або пісок поміщають в тканинний мішечок і поміщають на поперек до повного охолодження. Також накладають на поперек подрібнену на терці чорну редьку.

Використовують свіжовичавлений сік хрону. Його розбавляють з водою в рівних кількостях, а потім втирають у поперек, яку потім обертають вовняною тканиною. Втирати можна подрібнений в кашку часник, який змішують з топленим свинячим жиром у пропорції 1:2.

Домашнє лікування радикуліту можна здійснювати не тільки народними засобами, а й спеціальними пристосуваннями. До останніх відноситься так званий аплікатор Кузнєцова, який представляє собою пластикові пластини з шипами на клейончатому килимку або пластмасовому валику. Досить лягти на аплікатор попереком або шиєю на 30 – 40 хв., щоб через деякий час зменшився біль і скутість рухів.

Незважаючи на видиму ефективність, домашнє лікування радикуліту не є самодостатнім. Народна медицина жодною мірою не виключає традиційну, загальноприйняту. І без візиту до лікувальної установи, огляду і рекомендацій невропатолога, вертебролога, фізіотерапевта і лікаря ЛФК пацієнтові ніяк не обійтися.


Thanx: